На форуме: 06 апреля 2008
Город: Киев
Сообщений: 17659
Поблагодарил(а) : 461
Поблагодарили 380 раз(а) в 380 сообщениях
Екологи пишуть:
В Україні відбувається перехід до нової парадигми поводження з відходами. Серед іншого розглядаються такі рішення, як будівництво сміттєспалювальних заводів (далі - ССЗ, примітка модератора) , що перетворюють сміття на енергію. Звучить гарно, але є нюанси.
CCЗ збільшують ризики, а не зменшують
ССЗ – це небезпечно , оскільки:
- незалежно від технології, будь-які сміттєспалювальні заводи завжди створюють забруднення;
- позаяк більшість матеріалів, які спалюються на сміттєспалювальних заводах, містять токсичні речовини, а процес спалювання також створює токсичні хімічні речовини, побічні продукти спалювання виявляються більш токсичними, ніж первинні відходи;
- насправді в ССЗ відходи не утилізуються, а просто перетворюються на небезпечний попіл, який потребує подальшої утилізації на спеціально запроєктованому полігоні для небезпечних відходів;
- перед викиданням на полігон попіл необхідно упакувати та зафіксувати через ризик рознесення вітром;
- транспортування золи з об’єкта на полігон небезпечних відходів також має здійснюватися спеціалізованими вантажівками, оскільки перевезення золи звичайними транспортними засобами або сміттєвозами є небезпечним.
ССЗ суперечать «зеленому курсу» ЄС
Сміттєпалювання є основним джерелом викидів парникових газів і токсичних викидів серед усіх методів поводження з відходами.
ССЗ є принципово несумісними із круговою економікою, оскільки безповоротно знищуються продукти та матеріали, які можна переробити, повторно використати або компостувати.
Ба більше, ССЗ «консервує» ситуацію з переробленням відходів: як правило, регіони з найвищим рівнем спалювання також мають найнижчий рівень перероблення. Наприклад, багато англійських місцевих рад повідомили уряду, що їхні низькі показники перероблення відходів пояснюються їхніми контрактами на спалювання відходів, які підривають їхні стимули або здатність інвестувати в покращення перероблення.
Тож потрібно десять раз подумати перед тим, як інвестувати в ССЗ, бо це зробить регіон «заручником» такого заводу на весь термін його експлуатації, адже він постійно потребуватиме великої кількості сміття, щоб «виправдати» своє існування.
Яка альтернатива
Дослідження показують, що 50-60% муніципальних відходів в українських містах – це органіка. Вилучивши органіку, ви вже наполовину розв’яжете проблему з відходами. Далі органіку або компостують, або переробляють у біогазових комплексах на біогаз і добрива.
Щодо решти відходів, то серед них є багато матеріалів (папір, скло, пластик, метал), які підлягають повторному переробленню. Без цих матеріалів залишиться порівняно невелика кількість відходів, яку слід стабілізувати і захоронити на полігоні (але це буде набагато безпечніша субстанція, ніж попіл ССЗ).
Щоб ця схема працювала якнайкраще, потрібно розділяти різні види сміття ще до їх потрапляння на пункти збору. Отже, як це не банально, але система роздільного збору та сортування – це база!
Все це можливо і в Україні , якщо влада дбатиме про наслідки своїх рішень. Інакше просто будуватимуть ССЗ.
